Історичний календар. 17 грудня 1908 року в Харкові народився Юрій Володимирович Тевельов (псевдоніми – Юрій Шерех, Григорій Шевчук та інші), вчений-славіст, мовознавець, літературознавець, педагог.
Походив із родини етнічних німців. Батько, Володимир Шнайдер, генерал-майор російської імператорської армії, з початком Першої світової війни змінив прізвище на Шевельов.
Закінчив Педагогічний інститут професійної освіти у Харкові (1931). Викладав в Харківському інституті журналістики (1938—1939) і Харківському університеті (1939—1943).
В 1944-му емігрував до Німеччини. Працював в Українському вільному університеті в Мюнхені (1946—1949), Лундському (Швеція, 1950—1952), Гарвардському (США, 1952—1954), Колумбійському (США, 1954—1977) університетах.
Доктор філософії (1949). Один із засновників об’єднання українських письменників у діаспорі «Слово» (1954), президент Української вільної академії наук (1959—1961, 1981—1986), головний редактор журналу «Сучасність» (1978—1981) та багатьох інших фахових видань. Іноземний член Національної академії наук України (1991).
Найвідоміший і найпопулярніший літературознавець українського зарубіжжя. Автор 17 книг, зокрема фундаментальних праць «Нарис сучасної української мови» (1951), «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979).
В останній роботі довів, що після розпаду праслов’янської мови у VІ столітті на теренах східного слов’янства сформувались п’ять діалектних зон – києво-полоцька, галицько-подільська, полоцько-смоленська, новгород-тверська, муромо-рязанська, з яких у ХІ столітті й постали українська, білоруська та російська мови. Чим завдав потужного удару по теорії походження слов’янських мов Олексія Шахматова з його «загальноруською єдністю» та «загальноруською прамовою».
Історію культурних зв’язків України і Росії Юрій Володмимирович називав «історією великої і ще не закінченої війни»: «Все українське й білоруське суттю своєю було вороже большевикам, і вони прагнули його знищити. Большевизм завжди означає русифікацію України й Білоруси…», «Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини».
Після здобуття Україною незалежності кілька разів відвідував Батьківщину. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2000).
Помер 12 квітня 2002-го у Нью-Йорку (США).
Використані Джерела:
1. Віктор Гриневич. Юрій Тевельов заповів не виголошувати промов на його похороні // Gazeta.ua. – 11 грудня 2008. – [Електронний ресурс] Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_urij-sevelov-zapoviv-ne-vigoloshuvati-promov-na-jogo-pohoroni/273548
2. Роксолана Зорівчак. Великий український філолог // Каменяр. Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Фпанка. – 23 січня 2009. – [Електронний ресурс] Режим доступу: http://kameniar.lnu.edu.ua/?p=1340
Сергій Горобець, Український інститут національної пам`яті
На першому фото: Юрій Шевельов, litme.com.ua
